Понять, что радио Автоуа это не радио. Оно приходит тяжело, но неумолимо. Никакого радио в обычном понимании нет. Есть частота, на которой люди передают сообщения или запрашивают информацию о дорожной обстановке.
Послушать канал. Скорее всего дьявол явится вам в образе возбужденного коллеги, рассказывающего о прелестях радиосвязи и размахивающего портативной станцией (такой, как у охранников супермаркета, только чуть покруче).
Вот эту станцию, настроенную на канал Автоуа, можно попросить повозить с собой и послушать. Тут вы либо почувствуете себя эдаким Штирлицем и проникаетесь атмосферой, либо возмутитесь, чего это нормальные люди добровольно общаются, как таксисты.
Получить позывной. Отцы канала придумали хитрую схему для легкого входа на канал. Вы отправляете заявку и уже на следующий день можете со своим позывным выходить в эфир.
На канале правилами определены пять или около того категорий сообщений: свободный проезд, затрудненный проезд, ДТП... увидел ДТП - сообщил. Камрады в курсе - поехали объезжать другой дорогой.
Обзавестить своей рацией. Тут уже много вариантов по технике и бюджету. Думаю, что ориентироваться можно на 100 американских гривен за портативку и 300 - за автомобильную станцию.
В этом месте пора озадачиться вопросом легализации оборудования, получения радиолюбительского позывного, изучения устройства паяльника и участия в радиолюбительских соревнованиях. Но об этом авторитетно и подробно в ветке форума Радио.
>Всегда думал, что радио на Автоуа это какой-то плей-лист, который >крутят в интернете, развлекая друг друга
Анекдот дня - вмемориз однозначно!
«засилье» — це правильне слово, інколи вранці чи ввечері слова вставити неможливо :) А щоб можна було, станцію треба замінити на 50Вт — ну, тоді «наступити» можна на кого хочеш :)
Усім 73, 998 на прийомі
Якщо ви уже зрозуміли, що «Радіо Автоюа» — це не FM станція, а радіолюбителі* та дорослі діти, які не мали можливості погратись в дитинстві з радіостанцією :)
Отже припустимо, ви морально готові до радіо, що ж сліз знати і розуміти? Для початку слід розуміти, що радіозв’язок — штука симплексна (тобто говорити і слухати треба послідовно, а не одночасно, як у телефоні) і один канал використовується усіма користувачами, а отже одночасно говорити може лише один кореспондент — усі інші у цей час слухають. Якщо хтось інший спробує поговорити, поки передача попереднього не закінчилась — усі почують того, від кого сильніший сингал з шумами від другого, або лише шипіння.
Щоб таких неприємностей не траплялось — не говоріть відразу після включення станції — переконайтесь, що не говорить хтось інший.... ок про це розповім трохи далі.
Що потрбіно для радіозв’язку між двома людьми? Правильно, дві радіостанції, а також домовленість про частоту. А ще що? А ще — щоб сигнал одного абонента доходив з таким рівнем, щоб приймач зміг його розібрати на фоні завад (які завжди є). Якщо абоненти знаходяться поряд — це легко, а якщо у різних частинах міста? Можна підіймати високо антену, досягаючи прямої видимості між антенами, збільшуювати потужність передавача, качаючи десятки і сотні ват в антену... страшно? І мені страшно. І непрактично.
Щоб зазпечити зв’язок між абонентами у різних частинах міста, на невеликі і не дуже потужні радіостанції використовують репітер. Репітер — це така спеціальна радіостанція, антени якої для гарного огляду влаштовують десь високо, яка повторює усе, що приходить на її прийом. Але ж я сказав, що не можна «говорити» і «слухати» одночасно, як же тоді працює репітер? Усе просто, є репітери з розносом частоти (коли він слухає на одному каналі, а повторює почуте на іншому) та ехо-репітери. Автоюашники використовують ехо-репітор, який по іншому називають «попугай». Стоїть такий попугайчик на високому будинку на Татарці, і слухає. А коли почує щось — запам’ятовує (записує), і після того, як людина договорить — повторює. Але повторює на великій потужності через високо розташовані антени, тому моє белькотіння з малопотужної станції з Русанівки повторене попугаєм почують і на Хрещатику і на Теремках. Виникає побічні ефекти — якщо хтось знаходиться поруч, він може мене почути двічі. І я сам, після сказаної фрази через кілька секунд чую її повтор, і можу оцінити чи добре мене чути, чи не було шумів, тощо.
Отже є частота, радіолюбителі, репітер, а як же користуватись? Для початку — слід бути чемним. Вас слухає усе місто, тому говорити треба коротко, по ділу, без матів і непристойностей. Щоб уникнути образ один одного — забороненими темами є спорт, політика і секс. А основними темами є (це все ж автоклуб, нє?) ситуація на дорогах — затори та навпаки можливість проїзду, «засади», ділянки з голольодом, хоча ніхто не забороняє поговорити і «за життя» (але знову ж таки — без тем сексу, релігії, політики і спорту). Перед початком розмови, треба переконатись, що репітер не слухає іншого користувача, для цього коротко натискуємо на передачу і називаємо свій цифровий позивний autoua чи суфікс радіолюбительського позивного (якщо є, але якщо є, то ви самі мені можете більше розказати, аніж я вам :)). Почули відповідь репітера? Якщо так — канал вільний і можна говорити, якщо ні — репітер зараз слухає когось іншого, чекаємо своєї черги.
Як це виглядає? Наприклад:
(я): дев’ять-дев’ять-вісім
(ехо): дев’ять-дев’ять-вісім
(я): броварський проспект рухається без ускладнень до Лівобережної, далі швидкість потоку зменшується до двадцяти кілометрів на годину. дев’ять-дев’ять-вісім
(ехо): броварський проспект рухається шшшшш ускладнень до Лівобережної, далі швидкість шшшшшш зменшується до двадцяти кілометрів на годину. дев’ять-дев’ять-вісім
Або:
Як це виглядає? Наприклад:
(я): дев’ять-дев’ять-вісім
(ехо): дев’ять-дев’ять-вісім
(я): Доброго ранку, яка ситуація зараз на мостах метро і Патона в напрямку правого берега, кудою краще їхати?
(ехо): Доброго ранку, яка ситуація зараз на мостах метро і Патона в напрямку правого берега, кудою краще їхати?. дев’ять-дев’ять-вісім
Повторене репітером повідомлення почують усі авто-радіолюбителі, і хто недавно їхав порадить кращий варіант, чи навіть розповість що про це пишуть у яндексах і твітерах :)
Зверніть увагу, у кінці кожного повідомлення радіолюбителі повторюють свій позивний — це для того, щоб можна було ідентифікувати того, хто говорив чи запитував. У випадку, якщо ви хочете щось сказати конкретному абоненту, починайте споє повідомлення з його позивного, а завершіть — своїм. Якщо «викликаєте когось на розмову» — просто назвіть пару «його позвиний, свій позивний».
Як сказав один знайомий, почувши такий опис — це у вас там такий свій локальний голосовий симплексний твіттер. Десь так і є :)
*радіолюбителі — дорослі діти які мали вказану можливість у дитинстві, і їхнє захоплення триває досі.
Mitsubishi Lancer X 2008
Комментарий длиннее поста - "это Автоуа, детка" )))
я написав те, що я б хотів побачити у пості про канал, але не побачив :)
И кстати на сайте есть раздел radio.autoua.net.
Там конечно ещё не всё доделано, но минимум информации есть...
Mitsubishi Lancer X 2008
А давайте поговорим на эту тему. По крайней мере, там достаточно информации. И если пустой фак выкинуть, подровнять выдачу из форума и еще чего по мелочи, то будет выглядеть, как живой.
Я пострараюсь сразу после праздников реанимировать процесс наполнения... И наполнить фак в том числе...
ЗАЗ Таврия Нова 2000, Daewoo Sens 2004
Ще один нюанс веселий..... Як вилізеш з машини і залізеш в охфіс - спочатку важко розмовляти по телефону, бо на початку розмови ще не відпочивший від дороги мозок так і намагаєть просунути в початок телефонної розмови аутоюашний позивний :)
lol
зате співрозмовнику зручно — ти чемний, не перебиваєш :)
Коллеги, Ваши имхи - улыбнули)))
Mitsubishi Lancer X 2008
Мы со своими имхами медиумы между частотной модуляцией и мирными людьми )